НАЦІОНАЛЬНІ АТРИБУЦІЇЇ СИМВОЛІЗМУ В АВТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВИКОНАННЯ СОНАТИ С-MOLL К. ШИМАНОВСЬКОГО)

Анотація

Мета цього дослідження – виявлення національно-стильових і мистецько-авторських позначок творчого здобутку на прикладі виконання Першої фортепіанної сонати К. Шимановського, у його принциповому європеїзмі розуміння символістських вимірів, що в конкретиці виконавських зусиль демонструють культурний ґрунт національного мислительного запасу. Методологічний базис роботи визначений герменевтичними й культурологічно-компоративними установленнями методу дослідження, закладеними культурологічно-мистецькими розробками Ж. Бодріяра, що мають принципову паралель до зусиль вітчизняних науковців рівня вищеназваних авторів, а також О. Рощенко, В. Шульгіної, О. Яковлева. Наукова новизна роботи закладена оригінальністю бачення національного феномена як спрямованого не тільки родинно-кровною приналежністю автора, а й авторитетним для творчої особистості культурним оточенням, особливо що стосується національної двоспрямованої – польської та української – вираженості спадку К. Шимановського. Висновки. Національні особливості подання символізму опосередковані релігійно-духовними стимулами світоглядних виборів суб’єктів творчості, закладених реаліями оточення творця, культурного вибору мистецького середовища, що активізує перетини різнонаціональних витоків у розумінні символістських установлень на феномен «марення», що принципово відрізняється від романтичної «мрії». І саме виконавські узагальнення розставляють вирішальні позначки національної зверненості символістської «цивілізаційної містичності» світобачення, як це спостерігається в поданні Першої сонати К. Шимановського, розрахованої на пронімецьки організований піанізм А. Рубінштейна, що, безсумнівно, зазначало культурний поворот у слов’янському національному світі, хоча суттєвим залишається і франко-слов’янський шопеніанства, що заклав провідну виконавську атрибуцію «передчуття скрябінізму» у грі.