«КВАРТЕТ НА КІНЕЦЬ ЧАСУ» О. МЕССІАНА ЯК ВТІЛЕННЯ САКРАЛЬНОЇ ІДЕЇ ЦЕРКОВНИХ СОНАТ БАРОКО
DOI:
https://doi.org/10.32782/3083-6069/2025/1.4Ключові слова:
сакрально-культурне призначення твору, sonata da chiesa бароко, жанр квартету, музичний жанр, стиль в музиціАнотація
Мета цього дослідження – висвітлити пункти зв’язку конструкції і смислових позицій твору з бароковими заставами інструментальної композиції типу sonata da chiesa, включно з виходом на позахудожній простір сакрально-культурного призначення твору в контексті еволюції Мессіана до входження в містеріальний пласт змістовності, наочно реалізований у його єдиній опері «Св. Франциск Ассизький». Методологічний базис дослідження – культурологічний інтердисциплінарний підхід, спирання на методику культурологічного аналізу музичних творів, розробленого в працях О. Маркової і представників її школи, співзвучні позиціям О. Рощенко, детерміновані інтердисциплінарними установками аналізу художніх творів, представленого в працях Р. Барта і Ю. Кристєвої. Наукова новизна роботи визначається установкою на виявлення сакрального контексту звернення до пробарокових конструкцій, тобто на усвідомлення позахудожньої складової музики О. Мессіана, продиктованої його глибокою релігійністю й обминанням художньо самодостатньої цінності музичного вираження. Висновки. Очевидність барокових заполучень у конструкції «Квартету на кінець часу» виводить на глибинність релігійно-символічних смислів, вкладених в озвучування твору і самої жанрової унікальності його у спадщині композитора (аналог – одиничність симфонії «Турангаліла», згодом опери «Св. Франциск Ассизький) у її містеріальному здійсненні. Такий ракурс аналізу, асоціативно-герменевтичного у своїй типологічній визначеності, вводить як позитив характеристику смислу твору як такого, що виходить за межі художності та вступає у сферу релігійної музики символічно-асоціативного призначення, що закладено символістськими витоками методу композитора, який усвідомлював себе спадкоємцем символізму К. Дебюссі й О. Скрябіна.
Посилання
1. Андросова Д. В. Символізм і поліклавірність у фортепіанному виконавстві ХХ ст. : монографія. Одеса : Астропринт, 2014. 400 с.
2. Барт Ролан Від твору до тексту / Переклад Ю. Ґудзя. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів : Літопис, 2002.
3. Вернадський В. І. URL: https://uk.wikipedia.wiki/ Вернадський_Володимир_Іванович (дата звернення: 21.11.2024).
4. Волкова Г. Ритуал у збереженні та трансляції культурних цінностей : канд. дисертація, НАКККіМ. Київ, 2020. 261 с.
5. Крістева Ю. Полілог / Пер. з фр. Петра Таращука. Київ : Юніверс, 2005. 480 с.
6. Маркова O. Проблеми музичної культурології. Одеса : Астропринт, 2012. 164 с.
7. Мессіан О. URL: https://uk.wikipedia.wiki/Мессіан_Олів’є (дата звернення 21.11.2024).
8. Моторна Т. Ф. Ідеі містеріальності у музичній культурі ХХ століття (на прикладі фортепіанної творчості Олів’є Мессіана) : канд. дисертація, 26.00.01, НАКККіМ. Київ, 2021.
9. Полянська Т. П. Тріо-соната як жанровий феномен ХVII–XVIII ст. : канд. дис., 17.00.03, ОНМА ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2016. 163 с.
10. Рощенко А. Нова міфологія романтизму і музика (проблеми енциклопедичного аналізу музики) : монографія. Харків : ХНУРЕ, 2004. 288 с.
11. Шевченко Л. М. Стильові характеристики української фортепіанної культури ХХ століття : монографія. Одеса : Астропринт, 2019. 336 с.
12. Wilson-Dickson А. A brief history of Christian music. Oxford : Lion Publishing plc., 1997, 428 p.
