ІКОНІЧНИЙ ОБРАЗ ЯК МОДЕЛЬ ДЛЯ ПОБУДОВИ НОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3083-6069/2025/1.8Ключові слова:
іконічний образ, ікон, символ, індекс, авангард, модерн, модель, нова реальністьАнотація
Мета роботи – виявити особливості сакральних витоків формувальної дійсність мистецької моделі в конкретиці іконічності форм її подання. Методологічну основу становлять загальнонаукові методи: аналіз, синтез, компаративний, історично-описовий, інтелектуально-біографічний, дедуктивно-індуктивні прослідковування й інші, як це знаходимо у провідних мистецтвознавців-культурологів України – в особах О. Маркової, А. Соколової, О. Тарасенко, у філософсько-культурологічних узагальненнях Р. Барта, В. Вернадського, у релігієзнавчих роботах Е. Дюркгейма, М. Еліаде. Наукова новизна закладена виділенням сакральних витоків мистецької і навколомистецької сфер як форм організації творчої діяльності, спрямованої на створення іконічних моделей культури, що трансформують реалії, виконуючи функції моделей, що породжують нову дійсність. Висновки. Іконічність спрямовувала живопис і класичну зображальність, починаючи з образів мадонн Ренесансу, однак відсторонюючись якомога далі від канонічно-релігійного чинника, сконцентрованого в символіці. Авангард відмовляється в зображальній мистецькій сфері від «наслідування життя», спираючись на кореневе утворення зображальності в православній іконі, що зберігала і зберігає символічний нежиттєнаслідуваний смисл, який спрямований на відкриття в собі тої Досконалості, ототожненої з достоїнствами людини Майбутнього, і який визиваний апеляціями художників до церковних символів у їх творах і умовах подання останніх. Символічна зображальність на картинах авангардистів стала «породжувальною моделлю» для мисленнєвих акцій «інформованості», якими позначене буття наших днів, і майбуттям для творчості авангардистів початку минулого століття.
Посилання
1. Еліаде М. Священне і мирське. Мефістофель і андроген / пер з нім., фр., англ. Г. Кьорян, В. Сахно. Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. С. 12–104.
2. Козловський П. Постомодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку. Сучасна зарубіжна філософія: Течії і напрямки : хрестоматія / упоряд. В. В. Лях, В. С. Пазенок. Київ : Ваклер, 1996. С. 214–294.
3. Кристева Ю. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Юлія_Кристева (зверн.: 21.10.2024).
4. Düchting H. Wassily Kandinsky, 1866–1944: a revolution in painting. 2nd ed. Berlin: Taschen, 1999. 96 p.
5. Duborgel B. Malévitch. La question de l’icône, Université de Saint-Étienne, 1997. 190 p.
6. Durkheim E. The rules of sociological method. New York, NY: The Free Press, 1982. 269 p.
7. Habermas J. Modernity: An Unfinished Project // D’Entreves M., Benhabib S. Habermas and the Unfinished Project of Modernity. Critical Essays on The Philosophical Discourse of Modernity. The MIT Press. Cambridge, Massachusetts, 1997. P. 38–55.
8. Habermas J. The Philosophical Discourse of Modernity. Twelve Lectures. Polity Press, 1998. 430 p.
9. Kandinsky W. Concerning the Spiritual in Art / Trans. M.T.H.Sadler; New York: Dover Publications, 1977. URL: https://www.gutenberg.org/cache/epub/5321/pg5321-images.html.
10. Kandinsky W. Punkt und linie zu fläche. Beitrag zur analyse der malerischen elemente. Bauhausbucher, 1928. 193 p.
11. Marcadé J.-C. Catégorie De l’Ukraine. 2023. URL: https://www.vania-marcade.com/category/de-lukraine/.
12. Marcadé J.-C. Russian Icons and the Russian Avant-garde, Two Major Facets of Universal Art. 2020. URL: https://www.vania-marcade.com/russian-icons-and-the-russian-avant-garde-two-major-facets-of-universal-art/.
13. Mudrak M. Kazimir Malevich, Symbolism, and Ecclesiastic Orthodoxy. OBP collection, 2017. URL: https://books.openedition.org/obp/4648.
