ВНЕСОК ОДЕСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ Е. МАККАВЕЙСЬКОГО, С. ОРФЕЄВА, С. ШУСТОВА У МУЗИКУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3083-6069/2025/2.1Ключові слова:
духовна музика, церковна музика, музичний стиль, авторська композиторська музика, рутина, гласи, жанри церковної музики, жанри секуляризованої музикиАнотація
Мета цього дослідження – висвітлення у творчості знаних одеських митців, представників українського Півдня, усвідомлення ними зв’язків із Православною церковністю, що зумовила суттєві риси їхньої творчої діяльності як у написанні творів саме для церковного вжитку, так і зовні світських, але проникнутих висотою духовної абстракції, співвідносної із православними чеснотами людського Обоження. Методологічна база дослідження – герменевтично-компаративні культурознавчі дослідження щодо розвитку музичної україністики І. Ляшенка та І. Котляревського, що отримала продовження у працях Д. Андросової, О. Козаренка, О. Маркової, О. Рощенко, Л. Шевченко, В. Шульгіної та інших науковців, які у вітчизняних умовах прокладають дослідницькі шляхи, співвідносні із здобутками Ж. Бодріяра, Ю. Крістєвої та ін. Наукова новизна роботи забезпечується оригінальністю бачення творчих традицій українського Півдня, Одеси зокрема, у руслі безпосереднього втілення тут могилянської лінії вченого Православ’я, що надихає вишуканий академічний традиціоналізм композиторської діяльності, одночасно відкритий як ортодоксії церковного вжитку, так і стильовим відгукам на модерн-авангард ХХ ст. і поставангардні попити сучасності. Висновки. Могилянські традиції вченого Православ’я, замкнені на аристократичні традиції Київської Русі та гетьманські кола України з їхнім Православ’ям, відкритим до міжконфесійного і міжрелігійного обміну, мали особливий резонанс у культурі Одеси, яка від заснування становила єдиний територіально-культурний ареал із православною Бесарабією-Молдовою. Остання, як суттєвий виток козацької культури, відзначила історичні віхи буття Одеси. Композитори Одеси, греки за національністю В. Золотарьов, В. Фемеліді, кровно пов’язані з православними культурними коренями, працювали поряд із церковно-православно налаштованими майстрами Е. Маккавейським, С. Орфеєвим, Г. Успенським, що продовжене на сьогодні творчістю С. Шустова, його однодумців і вихованців.
Посилання
1. Андросова Д. В. Символізм і поліклавірність у фортепіанному виконавстві ХХ ст. : монографія. Одеса : Астропринт, 2014. 400 с.
2. Арабаджи Д. Нариси Християнського символізму. Одеса : Друк, 2008. 548 с.
3. Атлас Д. Стара Одеса, її друзі та недруги. Одеса : Ласмі,1992. 208 с.
4. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / переклад Володимира Ховхуна. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2004.
5. Гиса О. Ягеллонство в музиці Польщі та України ХІХ–ХХ століть. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2024. 423 с.
6. История русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіeпископа Бълорускаго. Репринтное издание. Київ, 1991. 260 с.
7. Київське Християнство. URL: https://vue.gov.ua/Київське_Християнство (дата звернення: 12.07.2025).
8. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів : Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка, 2000. 284 с.
9. Котляревський І. Пріоритетність як фактор розвитку музикознавства. Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. Вип. ІХ. Мелітополь, 2002. С. 32–39.
10. Крістева Ю. Полілог / пер. з фр. Петра Таращука. Київ : Універс. вид., 2005. 480 с.
11. Ляшенко І. Національне та інтернаціональне в музиці. Київ : Наукова думка, 1991. 269 с.
12. Маркова О. Метафізика епохальних і персонально-творчих синхронізацій. Культурологічні аспекти музичного українознавства : монографія. Київ : Ліра-К, 2024. С. 153–169. DОІ: 10.59647/978-617-520-809-0/1.
13. Петро Могила: освітня і богословська спадщина. URL: https://sobor.com.ua/news/mogila (дата звернення: 12.07.2025).
14. Рощенко О. Нова міфологія романтизму і музика (проблеми енциклопедичного аналізу музики) : монографія. Харків : ХНУРЕ, 2004. 288 с.
15. Соколова А. Традиції лицарсько-аристократичної культури Британії-Англії й Русі-України : наукова монографія. Одеса : Астропринт, 2020. 298 с.
16. Cтанко Т. Творчість одеських композиторів С. Орфеєва, Е. Макковейського, С. Шустова у руслі церковної православної традиції : магістер. робота. ОНМА імені А. В. Нежданової. Одеса, 2019. 51 с.
17. Українська душа. Збірник статей. Вступ. стаття та ред. В. Храмової. Київ : Фенікс, 1992. 127 с.
18. Шевченко Л. М. Стильові характеристики української фортепіанної культури ХХ століття : монографія. Одеса : Астропринт, 2019. 336 с.
19. Шмидт А. Материалы для географии и статистики… собранные офицерами Генерального штаба. Херсонская губерния. Ч. 1. 1863. 601 с.
20. Шульгіна В., Яковлев О. Інтелектуальна біографія як жанровотипологічне узагальнення. Трансформація музичної освіти і культури: традиція і сучасність. Пам’яті засновників музичної культурології в Україні професорів І. Ляшенка, І. Котляревського, О. Костюка присвячується : тези і матеріали Міжнародної науковотворчої конференції 7–9 травня 2022 року. Одеса : Астропринт, 2022. С. 235–237.
21. Шумило C. В. Розвиток українсько-афонських духовно-культурних зв’язків у XVII – першій третині ХІХ сторіччя : канд. дисертація, 26.00.01 (напрям істор. науки), НАКККіМ, 2021. 304 с.
22. Південний музичний вісник, 1915, № 3, 8–9. С. 3–5.
